+38 (04744) 3-17-22 (04744) 3-20-63
Меню

Науковий гербарій

Науковий гербарій Уманського національного університету садівництва (UM)

               Тетяна Мамчур    доцент кафедри біології,  куратор гербарію

Науковий гербарій УНУС (UM),  бере свій початок ще від Головного училища садівництва (1844 р. м. Одеса), вищого навчального закладу для підготовки висококваліфікованих садівників і досвідчених науковців у галузі садівництва. На той час у навчальних закладах садівничого та агрономічного профілю обов’язковим предметом була ботаніка, фундаментальна наука, викладання якої тривало три роки, а основою її вивчення, крім навчальних посібників – був гербарій.

Гербарій (UM) – унікальне зібрання гербаризованих зразків, фонди якого представляють світове фіторізноманіття. Він формувався цілеспрямовано: шляхом збору рослин під час здійснення наукових експедицій, обміну між гербарними установами, за рахунок дарунків любителів природознавства, студентами під час опанування навчальних курсів з ботаніки, дендрології, лісівництва й ін.

Формування гербарію в Одеський період (1844–1859 рр.) було започатковано першим директором Головного училища садівництва, професором, завідувачем ботанічного саду Рішельєвського ліцею м. Одеси Олександром Давидовичем Нордманом. Він був відомим дослідником флори Причорноморя, Криму, Кавказу.

Наступний директор училища Домініком Сигизмундовичем Обніським (за його керівництва у період 1849-1863 рр.) було зміцнено матеріально-технічну базу училища навчальними посібниками, науковими працями природодослідників, гербарними зразками, ілюстрованими атласами для опису та визначення рослин.

У серпні-вересні 1859 р. навчальний заклад було переведено до Умані, а поповнення гербарію продовжено під керівництвом третього директора, відомого ботаніка, лісівника Миколи Івановича Анненкова. За його керівництва було налагоджено зв’язки з навчальними закладами, науковими товариствами, ботанічними садами, з якими проводився активний обмін ботанічними колекціями та гербарними зразками.

Чималу колекцію екзотичних видів і форм зібрав і висадив у Арборетумі (нині Англійський парк ім. В. В. Пашкевича) головний садівничий Царициного саду (нині Національний дендропарк «Софіївка» НАН України) Василь Васильович Пашкевич, а потім Юліус Робертович Ланцький. Фенологічні спостереження над 450 видами дикоростучих і культурних рослин та 126 видами дерев і кущів Царициного саду проводив метеоролог Вільгельм Олександрович Поггенполь. Під їх керівництвом учні училища проводили наукові дослідження, принагідно, збираючи гербарій. В гербарному зібранні відмічено іменну колекцію гербарію, зібрану під час навчання (1882–1886 рр.) в Уманському училищі землеробства і садівництва (УУЗіС) Йосипом Конрадовичем Пачоським, згодом видатним українським і польським вченим-ботаніком. В своїй праці «Флора окрестностей г. Умани» (1887), він описав зібрану власноруч колекцію рослин. Його вчителями були Володимир Миколайович Львов і Владислав Якович Скробишевський, які допомогали з визначенням рослин. Його історична іменна колекція гербарію нараховує 410 г.з. дикорослих, культурних та зібраних в оранжереї рослин. На опрацьованих гербарних етикетках відмічено рукописні записи колектора, а іноді зустрічаються етикетки видруковані типографським способом польською мовою.

Під час проведення інвентаризації виявлено 27 712 гербарних зразків, які включають цілий ряд цінних зборів історичного, наукового та навчального напряму.

У складі історичної частини гербарної колекції «Основний гербарій Уманського училища землеробства і садівництва», виділено Herbarium Florae Rossicaе (1948 г.з., датовані 1840-1907 рр.); Hb. medic. Hipp. В. М. Czerniaew (29 г.з., 1860-1864 рр.); гербарій Уральського товариства любителів природознавства (колектор М. О. Нікітін, 472 г.з.); гербарій флори Монголії (колектор Астрельнікова, 47 г.з., 1962 р.); гербарій учнів і викладачів УУЗіС (3879 г.з., у тому числі дендрологічний 1982 г.з., багаторічні трав’янисті рослини дикорослої флори (1682 г.з.) та багаторічні трав’янисті інтродуценти, оранжерейні (218 г.з.); гербарій студентів Уманського с.-г. інституту (784 г.з., 1940–2000 рр.).

В той же історичний період в УУЗіС на теренах тодішньої Київської губернії під час вивчення ботаніки учні збирали рослини, визначали, класифікували та складали гербарії загального характеру, а також спеціального призначення: гербарії, що характеризували дану місцевість, ґрунт, гербарії бур’янів, лісових деревних і кущових порід. Крім того, у 1895–1896 н.р. учні збирали також гербарії для обміну з ботанічним відділенням Санкт-Петербурзького товариства природодослідників та ботанічним садом Юр’ївського університету (Юр’їв – нині м. Тарту, Естонія).

Гербарій УУЗіС поповнився майже 2 тис. гербарних зразків – ексикат Herb. Fl. Ros., що були надіслані із Санкт-Петербургу, які зберігаються нині в Науковому гербарії УНУС (UM).

Флористичні дослідження другої половини ХІХ – першої третини ХХ ст. на теренах Сибіру, Далекого Сходу, Середньої Азії, Кавказу та інших регіонів Російської імперії, які нерозривно пов’язані з двома ботанічними установами: Гербаріями Ботанічного музею Академії Наук (1835–1931 рр.) та Ботанічного саду в Санкт-Петербурзі (Ленінграді) (1823–1931 рр.), які згодом об’єдналися в Гербарій Ботанічного інституту ім. В. Л. Комарова (LE).

Наприкінці ХІХ ст. Ботанічним музеєм було започатковано та успішно здійснено видання ексикат Herb. Fl. Ross. (8 випусків). Впродовж 1897–1922 рр. завдяки зусиллям флористів було зібрано та науково опрацьовано 2800 видів рослин, видавалось 50 видів рослин у кількості 50 гербарних аркушів для кожного виду, науково опрацьовані гербарні зразки супроводжувались друкованими етикетками. Ініціатором цієї сподвижницької справи був С. І. Коржинський, а продовжувачем Д. І. Литвинов. До 1914 р. кількість колекторів, які надіслали засушені рослини для Herb. Fl. Ros., досягала 163.

 Ексикати, як еталонні зразки видів, важливі для роботи систематиків. Найстаріші екземпляри 1840-1842 рр. – Tribulus terrestris L. (колектор К. Мейнсгаузеном); автентичні г.з. Astragalus turczaninowii Kar. et Kir. та Astragalus nivalis Kar. еt Kir. (колектори Г. Карелін та І. Кирилов). Гербарні етикетки ексикат Herb. Fl. Ros. часто містять досить розгорнуту інформацію щодо представлених видів, однак особливістю випуску є відсутність вказівки на родини. Серед них відібрано 24 г.з. типифікованих, які мають світове наукове значення та потребують подальшого дослідження.

Серед гербарних зборів, які увішли до ексикат, отриманих УУЗіС, представлено цілу низку зборів відомих колекторів. Наявні 16 г.з., зокрема Aldrovanda vesiculosa L., зібраних у 1883 р. фундатором Herb. Fl. Ros. С. Коржинським і 220 г.з., зібраних у 1897-1901 рр. його наступником Д. І. Литвиновим. Майже чверть зборів останнього становлять видові та внутрішньовидові таксони апоміктичного, складного у таксономічному відношенні роду Hieracium (Asteraceae). Збори В. Андрєєва представлені 133 г.з., М. Цингера – 98 г.з., Д. Сирейщикова – 55 г.з., А. Петуннікова – 41 г.з., І. Акінфієва – 40 г.з. Наявні також окремі зразки В. Комарова, О. Фоміна, В. Фінна, А. Лоначевського, П. Наливайка та ін.

Нами проаналізовано гербарні збори колекторів Herb. Fl. Ross. в Україні. Іменний гербарій І. Акінфієва зберігається в Гербарії Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (DSU), Д. Сирейщикова та В. Андреєва – Гербарії Нікітського ботанічного саду (YALT). В гербарній колекції збереглися зразки: Є. Бордзиловського (KW, KWHU); К. Гольде (KW, KWHU); П. Крилова (CWU, YALT); В. Лоначевського (KW, LWS); А. Петуннікова (YALT); А. Ракочі (KW, LWS); Д. Сирейщикова (KWHU, YALT); В. Фінна (KWHU); О. Фоміна (KW); Н. Пуринга (KWHU); М. Цингера (KWHU).

За попередніми підрахунками види, представлені ексикатами Herb. Fl. Ros., належать майже до 100 родин. Найбільшу кількість родин (75) налічує клас Magnoliopsida (=Dicotyledonae): Клас Liliopsida (=Monocotyledonae) представлений 18 родинами: Голонасінні представлені 4 родинами, а вищі спорові – двома. Отже, основну частину ексикат представлено покритонасінними рослинами.

Унікальність даної колекції полягає в тому, що при подальших реорганізаціях вона була виділена в окрему одиницю зберігання. Такий підхід наразі дозволяє проводити аналіз історичного гербарію в різних аспектах, як щодо територіальної чи екотопічної приуроченості зборів, так і щодо персонального вкладу окремих колекторів у формуванні колекції.

Серед ексикат раритетного гербарію виокремлено гербарні зразки відомого німецького ботаніка, міколога, бріолога і фармацевта Готтлоба Людвіга Рабенхорста (Gottlob Ludwig Rabenhorst), який представляв лишайники Європи. Він був одним із найвідоміших дослідників криптогамів і зібрав великий гербарій – серію ексикат, що виходила від 1855 до 1879 рр., складалися з 36 частин (fasciculi) по 25 (у деяких частинах 24 або 26) зразків у кожній з передмовою у 1-й частині і з резюме – в 6-й. У Науковому гербарії УНУС (UM) налічується 179 г.з. (Algae, Micota, Lichenophyta, Bryophyta).

Відмічено невелику кількість ексикат ботаніка, дослідника флори України, професора Харківського університету Василя Матвійовича Черняєва (29 г.з., датовані 1860-1864 рр.), які представлені деревними породами. Більш обширні збори зберігаються у гербаріях Інституту ботаніки НАН України ім. М. Г. Холодного (KW) та Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (CWU).

Колекція гербарію учнів і викладачів (3879 г.з.) представлена на паперових аркушах формату 35х22 см, безпосередньо на них зазначено їх прізвища, опис рослин, рік збору та місце. Гербарні збори було зброшуровано у відповідних цупких картонних папках.

Про колекції квіткових рослин та деревних порід писав Сигизмунд Людомирович Бонецький, головний садівничий «Софіївки» або Саду імені ІІІ Інтернаціоналу (до 1929 року). Колекція дендрологічного гербарію учнів училища нараховує (1982 г.з.) деревних, кущових порід у квітучому, листяному та безлистяному стані; багаторічні трав’янисті рослини, оранжерейні (218 г.з.), формат паперових аркушів розміром 37х23. Вони були зібрані під час навчальної практики в Царициному саду та Нікітському ботанічному саду (Крим), що зазначено на етикетках.

Гербарна колекція рослин поповнювалась і впродовж наступних років (1920–1930 рр.) викладачами кафедри ботаніки – М.І. Лапіна, В.П. Муравйова, Г.Г. Гончарук-Біда, М.І. Лопатіна, В. О. Цишковського, які разом зі студентами поповнювали гербарні збори під час вивчення ботаніки. Флористичні дослідження наукового спрямування були відмічені за гербарними етикеткам в Нікітському ботанічному саду (Крим), дендрологічному парку «Софіївка», ботанічному розсаднику, півострова Чукотки та Камчатки, Ленінграду, Карпат, флора Уманщини та ін.

Тому, другу частину фондів Наукового гербарію УНУС (UM) становить науковий (частково меморіальний) гербарій (5805 г.з., датований 1921–2018 рр.), який опрацьовано за етикетками та виділено в іменні колекції: професора І.І. Білоуса (131); асистента О.С. Бондара (142, датовані 1930 р.); асистента В.С. Горячевою (63); асистента Н.І. Кутової (168); доцента В.А. Гаврилюка (158); доцента Т.О. Кравець (3146) та ін.

Беручи до уваги сьогодення, за навчальними планами курс ботаніки викладається під керівництвом доцентів М.І. Парубок, Т.В. Мамчур на трьох факультетах: агрономії, плодоовочівництва, екології та захисту рослин і лісового і садово-паркового господарства. Гербарний фонд Наукового гербарію УНУС (UM) поповнюється студентськими гербаріями під час навчальних практик, виїздних наукових експедицій.

Третю частину гербарного фонду становить навчальний гербарій (17 448 г.з.), який включає гербарій демонстраційний (978 г.з.) та студентський – Чернівецького державного університету (25 г.з., 1975 р.); Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (761 г.з.); Уманського сільськогосподарського інституту (784 г.з.); Уманського національного університету садівництва (14 900 г.з.). В ньому виділено іменні гербарії – О.І. Шиндера (183 г.з., 2003-2004 рр.), студента факультету плодоовочівництва і виноградарства; В.М. Фещенка (50 г.з., 2006-2007 рр.), студента ФЗН факультету агрономії; О.О. Куценка (73 г.з., 2011-2012 рр.), студента факультету агрономії та А.В. Клібана (217 г.з., 2011-2012 рр.), студента факультету плодоовочівництва, екології та захисту рослин і ін. щорічними зборами студентів із різних регіонів.

Демонстраційний гербарій виконаний на форматі паперу А4, а написи етикеток видрукувані типографським способом як російською (886 г.з.), так і німецькою мовами (50 г.з.) формату 35х27; морфологічний гербарій; гербарій Algae; колекції г.з. Lichеnophyta, Bryophyta, Equіsetophyta, Lycopodiоphyta, Polypodiophyta (Pteridophyta) для вивчення курсу ботаніка під час проведення лабораторно-практичних занять.

Насьогодні фонди Наукового гербарію УНУС (UM) є основою науково-інформаційної бази університету для фундаментальних і прикладних досліджень. До 2004 р. гербарій перебував у фондах кафедри ботаніки. З реорганізацією кафедри ботаніки та створенням кафедри садово-паркового господарства було виконано значний обсяг робіт з упорядкування гербарного фонду. За рішенням Вченої ради УНУС (протокол №3 від 10.12.2013 р.) гербарій став функціонувати, як структурний науково-дослідний підрозділ кафедри садово-паркового господарства. З 2015 р. гербарій набув статусу – «Науковий гербарій Уманського НУС», є підрозділом Науково-дослідної частини Уманського НУС (протокол №2 від 26.11.2015 р.) і виконує функції ресурсного центру та центру колективного користування. З 2018 року Науковий гербарій (UM) зазнав реорганізації та продовжує свою діяльність при кафедрі біології УНУС під керівництвом доцента Т.В. Мамчур.

Для зберігання та укомплектування гербарію виділено окреме приміщення (гербарна кімната) зі зручними шафами. Приміщення обладнане за всіма вимогами збереження гербаріїв: зручні в розташуванні шафи, світловий і температурний режими, відповідна вологість, морозильна камера для проморожування рослин з метою боротьби зі шкідниками та ін.

Відтак активно проводиться інвентаризація гербарних фондів, їх інсерування, каталогізація, створення електронної бази даних зразків. Родини вищих рослин розміщені за системо. АЛ. Тахтаджяна, роди та види в середині них – за абеткою.

Матеріали гербарію використовуються в роботі викладачами, студентами, аспірантами, докторантами, науковцями інших установ.

Вагомий вклад у роботу (2013–2014 рр.) з упорядкування, систематизації доклала перший куратор гербарію Тамара Олексіївна Кравець, кандидат біологічних наук, доцент. Відповідальним за збереження і розширення колекції гербарних зразків та науковим куратором підрозділу з 2015 р. призначено канд. с.-г. наук, доцента кафедри садово-паркового господарства Мамчур Тетяну Василівну.

 

У 2016 р. Науковий гербарій Уманського НУС зареєстровано в Index Herbarium (New York) з ідентифікатором (акронім) – UM.

Діяльність Наукового гербарію Уманського національного університету садівництва (UM) ведеться за такими напрямами:

- систематизація та інвентаризація гербарію судинних рослин;

- створення інформаційної комп’ютерної бази даних наукового гербарію;

- створення гербарію рідкісних, лікарських, ефірно-олійних, декоративних та інших груп корисних рослин Черкаської та суміжних областей;

- використання гербарію у проведенні наукових досліджень викладачами, студентами та іншими науковими установами.

 Куратор Наукового гербарію

Уманського НУС (UM)

Тетяна Мамчур

Відео

1.

Останні новини

Всі новини