Науковий гербарій

Гербарій Уманського національного університету садівництва (UM)

Тетяна Мамчур    доцент кафедри біології,  куратор гербарію

Гербарій УНУС (UM),  бере свій початок ще від Головного училища садівництва (1844 р. м. Одеса), вищого навчального закладу для підготовки висококваліфікованих садівників і досвідчених науковців у галузі садівництва. На той час у навчальних закладах садівничого та агрономічного профілю обов’язковим предметом була ботаніка, фундаментальна наука, викладання якої тривало три роки, а основою її вивчення, крім навчальних посібників – був гербарій.

Гербарій (UM) – унікальне зібрання гербаризованих зразків, фонди якого представляють світове фіторізноманіття. Він формувався цілеспрямовано: шляхом збору рослин під час здійснення наукових експедицій, обміну між гербарними установами, за рахунок дарунків любителів природознавства, студентами під час опанування навчальних курсів з ботаніки, дендрології, лісівництва й ін.

Формування гербарію в Одеський період (1844–1859 рр.) було започатковано першим директором Головного училища садівництва, професором, завідувачем ботанічного саду Рішельєвського ліцею м. Одеси Олександром Давидовичем Нордманом. Він був відомим дослідником флори Причорномор'я, Криму, Кавказу.

Наступний директор училища Домініком Сигизмундовичем Обніським (за його керівництва у період 1849-1863 рр.) було зміцнено матеріально-технічну базу училища навчальними посібниками, науковими працями природодослідників, гербарними зразками, ілюстрованими атласами для опису та визначення рослин.

У серпні-вересні 1859 р. навчальний заклад було переведено до Умані, а поповнення гербарію продовжено під керівництвом третього директора, відомого ботаніка, лісівника Миколи Івановича Анненкова. За його керівництва було налагоджено зв’язки з навчальними закладами, науковими товариствами, ботанічними садами, з якими проводився активний обмін ботанічними колекціями та гербарними зразками.

Чималу колекцію екзотичних видів і форм зібрав і висадив у Арборетумі (нині Англійський парк ім. В. В. Пашкевича) головний садівничий парку Софіївка (нині Національний дендропарк Софіївка НАН України) Василь Васильович Пашкевич, згодом Юліус Робертович Ланцький. Фенологічні спостереження над 450 видами дикоростучих і культурних рослин та 126 видами дерев і кущів парку проводив метеоролог Вільгельм Олександрович Поггенполь. Під їх керівництвом учні училища проводили наукові дослідження, принагідно, збираючи гербарій. В гербарному зібранні відмічено іменну колекцію гербарію, зібрану під час навчання (1882–1886 рр.) в Уманському училищі землеробства і садівництва (далі УУЗіС) Йосипом Конрадовичем Пачоським, згодом видатним українським і польським вченим-ботаніком. В своїй праці «Нариси околиць флори міста Умані» (1887), він описав зібрану власноруч колекцію рослин. Його вчителями були Володимир Миколайович Львов і Владислав Якович Скробишевський, які допомогали з визначенням рослин. Його історична іменна колекція гербарію нараховує 410 гербарних зразків (г.з.) рослин дикорослих культурних, які були зібрані в оранжереї училища. На опрацьованих гербарних етикетках відмічено рукописні записи колектора, а іноді зустрічаються етикетки видруковані типографським способом польською мовою.

Під час проведення інвентаризації виявлено 27 712 г. з., які включають цілий ряд цінних зборів історичного, наукового та навчального напряму.

В той же історичний період  під час вивчення ботаніки учні збирали рослини, визначали, класифікували та складали гербарії загального характеру, а також спеціального призначення: гербарії, що характеризували дану місцевість, ґрунт, гербарії бур’янів, лісових деревних і кущових порід. Крім того, у 1895–1896 н.р. учні збирали також гербарії для обміну з  ботанічним садом Юр’ївського університету (Юр’їв – нині м. Тарту, Естонія).

За попередніми підрахунками види, представлені  майже до 100 родин. Найбільшу кількість родин (75) налічує клас Magnoliopsida (=Dicotyledonae): Клас Liliopsida (=Monocotyledonae) представлений 18 родинами: Голонасінні представлені 4 родинами, а вищі спорові – двома. Отже, основну частину ексикат представлено покритонасінними рослинами.

Унікальність даної колекції полягає в тому, що при подальших реорганізаціях вона була виділена в окрему одиницю зберігання. Такий підхід наразі дозволяє проводити аналіз історичного гербарію в різних аспектах, як щодо територіальної чи екотопічної приуроченості зборів, так і щодо персонального вкладу окремих колекторів у формуванні колекції.

Серед ексикат раритетного гербарію виокремлено гербарні зразки відомого німецького ботаніка, міколога, бріолога і фармацевта Готтлоба Людвіга Рабенхорста (Gottlob Ludwig Rabenhorst), який представляв лишайники Європи. Він був одним із найвідоміших дослідників криптогамів і зібрав великий гербарій – серію ексикат, що виходила від 1855 до 1879 рр., складалися з 36 частин (fasciculi) по 25 (у деяких частинах 24 або 26) зразків у кожній з передмовою у 1-й частині і з резюме – в 6-й. У Науковому гербарії УНУС (UM) налічується 179 г.з. (Algae, Micota, Liches, Bryophyta).

Відмічено невелику кількість ексикат ботаніка, дослідника флори України, професора Харківського університету Василя Матвійовича Черняєва (29 г.з., датовані 1860-1864 рр.), які представлені деревними породами. Більш обширні збори зберігаються у гербаріях Інституту ботаніки НАН України ім. М. Г. Холодного (KW) та Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (CWU).

Колекція гербарію учнів і викладачів (3879 г.з.) представлена на паперових аркушах формату 35х22 см, безпосередньо на них зазначено їх прізвища, опис рослин, рік збору та місце. Гербарні збори було зброшуровано у відповідних цупких картонних папках.

 

Про колекції квіткових рослин та деревних порід писав Сигизмунд Людомирович Бонецький, головний садівничий парку Софіївка (1929 р.). Колекція дендрологічного гербарію учнів училища нараховує (1982 г.з.) деревних, кущових порід у квітучому, листяному та безлистяному стані; багаторічні трав’янисті рослини, оранжерейні (218 г.з.), формат паперових аркушів розміром 37х23. Вони були зібрані під час навчальної практики в парку Софіївка та Нікітському ботанічному саду (Крим), що зазначено на етикетках.

Гербарна колекція рослин поповнювалась і впродовж наступних років (1920–1930 рр.) викладачами кафедри ботаніки – М.І. Лапіна, В.П. Муравйова, Г.Г. Гончарук-Біда, М.І. Лопатіна, В. О. Цишковського, які разом зі студентами поповнювали гербарні збори під час вивчення ботаніки. Флористичні дослідження наукового спрямування були відмічені за гербарними етикеткам в Нікітському ботанічному саду (Крим), дендрологічному парку «Софіївка», ботанічному розсаднику, Карпат, флора Уманщини та ін.

Тому, другу частину фондів Гербарію УНУС (UM) становить науковий (частково меморіальний) гербарій (5805 г.з., датований 1921–2018 рр.), який опрацьовано за етикетками та виділено в іменні колекції: професора І.І. Білоуса (131); асистента О.С. Бондаря (142, датовані 1930 р.); асистента В.С. Горячевої (63); асистента Н.І. Кутової (168); доцента В.А. Гаврилюка (158); доцента Т.О. Кравець (3146) та ін.

Беручи до уваги сьогодення, за навчальними планами курс ботаніки викладається під керівництвом доцентів М.І. Парубок, Т.В. Мамчур на трьох факультетах: агрономії, плодоовочівництва, екології та захисту рослин і лісового і садово-паркового господарства. Гербарний фонд Гербарію (UM) поповнюється студентськими гербаріями під час навчальних практик, виїздних наукових експедицій.

Третю частину гербарного фонду становить навчальний гербарій (17 448 г.з.), який включає гербарій демонстраційний (978 г.з.) та студентський – Чернівецького державного університету (25 г.з., 1975 р.); Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (761 г.з.); Уманського сільськогосподарського інституту (784 г.з.); Уманського національного університету садівництва (14 900 г.з.). В ньому виділено іменні гербарії – О.І. Шиндера (183 г.з., 2003-2004 рр.), студента факультету плодоовочівництва і виноградарства; В.М. Фещенка (50 г.з., 2006-2007 рр.), студента ФЗН факультету агрономії; О.О. Куценка (73 г.з., 2011-2012 рр.), студента факультету агрономії та А.В. Клібана (217 г.з., 2011-2012 рр.), студента факультету плодоовочівництва, екології та захисту рослин. Щорічно Гербарій (UM) поповнюється новими студентськими зборами флори із різних регіонів України.

Демонстраційний гербарій, морфологічний гербарій, гербарій Algae; колекції г.з. Lichеs, Bryophyta, Equіsetophyta, Lycopodiоphyta, Polypodiophyta (Pteridophyta) для вивчення курсу ботаніка під час проведення лабораторно-практичних занять.

Насьогодні фонди Гербарію (UM) є основою науково-інформаційної бази університету для фундаментальних і прикладних досліджень. До 2004 р. гербарій перебував у фондах кафедри ботаніки. З реорганізацією кафедри ботаніки гербарій перебував на кафедрі садово-паркового господарства  і виконував функції ресурсного центру та центру колективного користування. З 2018 року Гербарій (UM) зазнав реорганізації та продовжує свою діяльність при кафедрі біології УНУС під керівництвом доцента Т.В. Мамчур.

Для зберігання та укомплектування гербарію виділено окреме приміщення (гербарна кімната) зі зручними шафами. Приміщення обладнане за всіма вимогами збереження гербаріїв: зручні в розташуванні шафи, світловий і температурний режими, відповідна вологість, морозильна камера для проморожування рослин з метою боротьби зі шкідниками та ін.

Відтак активно проводиться інвентаризація гербарних фондів, їх інсерування, каталогізація, створення електронної бази даних зразків. Родини вищих рослин розміщені за системою АЛ. Тахтаджяна, роди та види в середині них – за абеткою.

Матеріали гербарію використовуються в роботі викладачами, студентами, аспірантами, докторантами, науковцями інших установ.

Вагомий вклад у роботу (2013–2014 рр.) з упорядкування, систематизації доклала перший куратор гербарію Тамара Олексіївна Кравець, кандидат біологічних наук, доцент. Відповідальним за збереження і розширення колекції гербарних зразків з 2015 р. призначено канд. с.-г. наук, доцента  Тетяну Василівну Мамчур.

 

У 2016 р. Гербарій Уманського НУС зареєстровано в Index Herbarium (New York) з ідентифікатором (акронім) – UM.

Діяльність Гербарію (UM) ведеться за такими напрямами:

- систематизація та інвентаризація гербарію судинних рослин;

- створення інформаційної комп’ютерної бази даних наукового гербарію;

- створення гербарію рідкісних, лікарських, ефірно-олійних, декоративних та інших груп корисних рослин Черкаської та суміжних областей;

- використання гербарію у проведенні наукових досліджень викладачами, студентами та іншими науковими установами.

 Куратор Гербарію

Уманського НУС (UM)

Тетяна Мамчур

 

13 лютого 2024 р. Гербарій Уманського національного університету (UM) долучився до міжнародної мережі та інфраструктури даних GBIF – the Global Biodiversity Information Facility (Глобальний інформаційний фонд з біорізноманіття), яка є відкритою у доступі до даних про всі види життя на Землі.

 

URL: https://www.gbif.org/uk/publisher/ec40089d-7d60-4f33-b721-4aa58f8861d1

 

 Інформація про університет в GRSciColl.

 

URL: https://scientific-collections.gbif.org/institution/6ea8e1b5-6d7c-4475-822f-92d56242836e

 

Акаунт у хмарі IPT URL: https://cloud.gbif.org/eca/